камерний
ка́мерний
I -а, -е.
1》 Прикм. до камера 1).
2》 спец. Який складається з камер (у 2 знач.).
II -а, -е.
1》 Призначений для невеликого приміщення та нечисленної аудиторії.
2》 Признач. для виконання невеликою кількістю музикантів-солістів або ансамблями з кількох учасників.
|| Який має у своєму складі невелику кількість виконавців (про ансамбль).
|| Який виконує соло (про співака).
Камерна музика — інструментальна або вокальна музика для невеликого складу виконавців: сольні твори, різного роду ансамблі (дует, тріо і т. ін.), романси й пісні.
Камерна симфонія — різновид симфонії, якому властива стисла форма, зменшення масштабу музичної ідеї, обмежений склад виконавців.
Камерний ансабль — а) група виконавців камерної музики (тріо, квартет і т. ін.), що виступають як єдиний художній колектив; б) музичний твір, написаний для невеликого складу учасників.
Камерний оркестр — невеликий за складом інструментальний ансамбль, який виконує головним чином ансамблево-оркестрову музику.
Камерний хор — невеликий за складом хор, який виконує ансамблево-хорову музику.
Великий тлумачний словник сучасної української мови