камерний
ка́мерний
I -а, -е.
1》 Прикм. до камера 1).
2》 спец. Який складається з камер (у 2 знач.).
II -а, -е.
1》 Призначений для невеликого приміщення та нечисленної аудиторії.
2》 Признач. для виконання невеликою кількістю музикантів-солістів або ансамблями з кількох учасників.
|| Який має у своєму складі невелику кількість виконавців (про ансамбль).
|| Який виконує соло (про співака).
Камерна музика — інструментальна або вокальна музика для невеликого складу виконавців: сольні твори, різного роду ансамблі (дует, тріо і т. ін.), романси й пісні.
Камерна симфонія — різновид симфонії, якому властива стисла форма, зменшення масштабу музичної ідеї, обмежений склад виконавців.
Камерний ансабль — а) група виконавців камерної музики (тріо, квартет і т. ін.), що виступають як єдиний художній колектив; б) музичний твір, написаний для невеликого складу учасників.
Камерний оркестр — невеликий за складом інструментальний ансамбль, який виконує головним чином ансамблево-оркестрову музику.
Камерний хор — невеликий за складом хор, який виконує ансамблево-хорову музику.
Значення в інших словниках
- камерний — ка́мерний 1 прикметник від: камера ка́мерний 2 прикметник про музичний твір Орфографічний словник української мови
- камерний — [камеирнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- камерний — ка́мерний 1. Той, що стосується камери, має камеру, складається з камер. 2. Призначений для невеликого приміщення і нечисленної аудиторії. 3. К-а музика – музика, написана для кількох інструментів або голосів (дует, тріо). 4. Словник іншомовних слів Мельничука
- камерний — КА́МЕРНИЙ¹, а, е. 1. Прикм. до ка́мера 1. 2. спец. Який складається з камер (у 2 знач.). В господарствах поліської зони [Волинської] області для сушіння трави й сіна застосовуються стаціонарні камерні льоносушарки (Наука.., 10, 1963, 30); Камерна піч. Словник української мови в 11 томах