камерний
ка́мерний
1. Той, що стосується камери, має камеру, складається з камер.
2. Призначений для невеликого приміщення і нечисленної аудиторії.
3. К-а музика – музика, написана для кількох інструментів або голосів (дует, тріо).
4. К. ансамбль – група виконавців камерної музики.
5. К-а кислота – тверда кристалічна сполука, яку добувають у процесі виробництва сірчаної кислоти в свинцевих камерах; під впливом води розпадається на сірчану й азотисту кислоти.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- камерний — ка́мерний 1 прикметник від: камера ка́мерний 2 прикметник про музичний твір Орфографічний словник української мови
- камерний — [камеирнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- камерний — I -а, -е. 1》 Прикм. до камера 1). 2》 спец. Який складається з камер (у 2 знач.). II -а, -е. 1》 Призначений для невеликого приміщення та нечисленної аудиторії. 2》 Признач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- камерний — КА́МЕРНИЙ¹, а, е. 1. Прикм. до ка́мера 1. 2. спец. Який складається з камер (у 2 знач.). В господарствах поліської зони [Волинської] області для сушіння трави й сіна застосовуються стаціонарні камерні льоносушарки (Наука.., 10, 1963, 30); Камерна піч. Словник української мови в 11 томах