кандьор —
КАНДЬО́Р, у, ч., розм. Рідка пшоняна або гречана каша. — Спиши про все, І що здоров’я моє слабе, а кандьор поганий (Вас., І, 1959, 77); — Тут хоч кандьор варять з пшона, а не з проса (Стельмах, I, 1962, 506).
Словник української мови в 11 томах
кандьор —
Кандьо́р, -ру м. Жидкая кашица изъ крупъ или пшена. = куліш. Як наварить кандьору, — і собакам уволю. Грин. III. 562.
Словник української мови Грінченка