Великий тлумачний словник сучасної мови

кантарка

канта́рка

-и, ж., діал.

Вуздечка.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. кантарка — канта́рка іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. кантарка — ВУЗДЕ́ЧКА (частина збруї коня — ремені з вудилами, що надіваються на голову), ГНУЗДЕ́ЧКА, ВУЗДА́ рідше, ГНУЗДА́ рідко, УЗДА́ рідше, УЗДЕ́ЧКА рідше, КАНТА́Р діал., КАНТА́РКА (КАНТА́РОК) діал.  Словник синонімів української мови
  3. кантарка — КАНТА́РКА, и, ж., діал. Вуздечка. Підводились коні, бряжчали ланцюгами кантарок, почувши світанкову метушню конюхів (Кучер, Квітує жито, 1938, 66).  Словник української мови в 11 томах