Орфографічний словник української мови

кантарка

канта́рка

іменник жіночого роду

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. кантарка — -и, ж., діал. Вуздечка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кантарка — ВУЗДЕ́ЧКА (частина збруї коня — ремені з вудилами, що надіваються на голову), ГНУЗДЕ́ЧКА, ВУЗДА́ рідше, ГНУЗДА́ рідко, УЗДА́ рідше, УЗДЕ́ЧКА рідше, КАНТА́Р діал., КАНТА́РКА (КАНТА́РОК) діал.  Словник синонімів української мови
  3. кантарка — КАНТА́РКА, и, ж., діал. Вуздечка. Підводились коні, бряжчали ланцюгами кантарок, почувши світанкову метушню конюхів (Кучер, Квітує жито, 1938, 66).  Словник української мови в 11 томах