каолін
каолі́н
-у, ч.
Біла вогнетривка глина, що використовується для виготовлення фарфорового та фаянсового посуду, у паперовому виробництві тощо; порцелянова глина.
Великий тлумачний словник сучасної української мовикаолі́н
-у, ч.
Біла вогнетривка глина, що використовується для виготовлення фарфорового та фаянсового посуду, у паперовому виробництві тощо; порцелянова глина.
Великий тлумачний словник сучасної української мови