капелюшик —
КАПЕЛЮ́Х (чоловічий або жіночий головний убір з крисами з фетру, соломи тощо), КАПЕЛЮ́Ш, КРИСА́НЯ (КРЕСА́НЯ) діал.; БРИЛЬ (перев. солом'яний з широкими крисами); КАПЕЛЮ́ШОК (КАПЕЛЮ́ШИК) (перев. жіночий).
Словник синонімів української мови
капелюшик —
КАПЕЛЮ́ШИК, а, ч. Зменш. до капелю́х 1 і капелю́ш; брилик. — Була мода.. на капелюшики з пташками (Фр., II, 1950, 304); — Що, Павлусю, не заходила тут без мене Олеся? — питала Настя в брата, здіймаючи капелюшика (Л. Укр., III, 1952, 582).
Словник української мови в 11 томах