капелюшик

КАПЕЛЮ́ШИК, а, ч. Зменш. до капелю́х 1 і капелю́ш; брилик.

— Була мода.. на капелюшики з пташками (Фр., II, 1950, 304);

— Що, Павлусю, не заходила тут без мене Олеся? — питала Настя в брата, здіймаючи капелюшика (Л. Укр., III, 1952, 582).

Значення в інших словниках

1. капелюшик — капелю́шик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. капелюшик — див. капелюх  Словник синонімів Вусика
3. капелюшик — -а, ч. Зменш. до капелюх 1) і капелюш; брилик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. капелюшик — КАПЕЛЮ́Х (чоловічий або жіночий головний убір з крисами з фетру, соломи тощо), КАПЕЛЮ́Ш, КРИСА́НЯ (КРЕСА́НЯ) діал.; БРИЛЬ (перев. солом'яний з широкими крисами); КАПЕЛЮ́ШОК (КАПЕЛЮ́ШИК) (перев. жіночий).  Словник синонімів української мови