капелюшик
КАПЕЛЮ́ШИК, а, ч. Зменш. до капелю́х 1 і капелю́ш; брилик.
— Була мода.. на капелюшики з пташками (Фр., II, 1950, 304);
— Що, Павлусю, не заходила тут без мене Олеся? — питала Настя в брата, здіймаючи капелюшика (Л. Укр., III, 1952, 582).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- капелюшик — капелю́шик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- капелюшик — див. капелюх Словник синонімів Вусика
- капелюшик — -а, ч. Зменш. до капелюх 1) і капелюш; брилик. Великий тлумачний словник сучасної мови
- капелюшик — КАПЕЛЮ́Х (чоловічий або жіночий головний убір з крисами з фетру, соломи тощо), КАПЕЛЮ́Ш, КРИСА́НЯ (КРЕСА́НЯ) діал.; БРИЛЬ (перев. солом'яний з широкими крисами); КАПЕЛЮ́ШОК (КАПЕЛЮ́ШИК) (перев. жіночий). Словник синонімів української мови