капелюшик
КАПЕЛЮ́Х (чоловічий або жіночий головний убір з крисами з фетру, соломи тощо), КАПЕЛЮ́Ш, КРИСА́НЯ (КРЕСА́НЯ) діал.; БРИЛЬ (перев. солом'яний з широкими крисами); КАПЕЛЮ́ШОК (КАПЕЛЮ́ШИК) (перев. жіночий). Плащем з клейонки обвернувся, Циновим ґудзем застібнувся, На голову взяв капелюх (І. Котляревський); Він і вбирався по-гуцульському: якось особливо носив набакир свій зелений капелюш із пав'ячим пером (І. Муратов); Політав, політав Дрозд та й сів старому на голову та й дзьобає його солом'яну крисаню (І. Франко); З-під солом'яного бриля сиве волосся кудлиться (Григорій Тютюнник); Ой давно я поглядаю на колючу грушку Та й на того парубочка в чорнім капелюшку (коломийка); — Була мода на криноліни, потім на пуфи, потім на капелюшки з пташками (І. Франко).
Значення в інших словниках
- капелюшик — капелю́шик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- капелюшик — див. капелюх Словник синонімів Вусика
- капелюшик — -а, ч. Зменш. до капелюх 1) і капелюш; брилик. Великий тлумачний словник сучасної мови
- капелюшик — КАПЕЛЮ́ШИК, а, ч. Зменш. до капелю́х 1 і капелю́ш; брилик. — Була мода.. на капелюшики з пташками (Фр., II, 1950, 304); — Що, Павлусю, не заходила тут без мене Олеся? — питала Настя в брата, здіймаючи капелюшика (Л. Укр., III, 1952, 582). Словник української мови в 11 томах