капелюш

КАПЕЛЮ́Х (чоловічий або жіночий головний убір з крисами з фетру, соломи тощо), КАПЕЛЮ́Ш, КРИСА́НЯ (КРЕСА́НЯ) діал.; БРИЛЬ (перев. солом'яний з широкими крисами); КАПЕЛЮ́ШОК (КАПЕЛЮ́ШИК) (перев. жіночий). Плащем з клейонки обвернувся, Циновим ґудзем застібнувся, На голову взяв капелюх (І. Котляревський); Він і вбирався по-гуцульському: якось особливо носив набакир свій зелений капелюш із пав'ячим пером (І. Муратов); Політав, політав Дрозд та й сів старому на голову та й дзьобає його солом'яну крисаню (І. Франко); З-під солом'яного бриля сиве волосся кудлиться (Григорій Тютюнник); Ой давно я поглядаю на колючу грушку Та й на того парубочка в чорнім капелюшку (коломийка); — Була мода на криноліни, потім на пуфи, потім на капелюшки з пташками (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. капелюш — капелю́ш іменник чоловічого роду капелюх рідко Орфографічний словник української мови
  2. капелюш — див. капелюх Словник синонімів Вусика
  3. капелюш — -а, ч., рідко. Те саме, що капелюх 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. капелюш — капе́люш → капелюх Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. капелюш — Капелю́ш, -ша, в -ші; -ші, -шів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. капелюш — КАПЕЛЮ́Ш, а, ч., рідко. Те саме, що капелю́х 1. Хлопці та чоловіки стояли купами.. в чорних капелюшах, обв’язаних червоними стрічками (Н.-Лев., II, 1956, 407); Раз у раз вона шляхетно, зручно одкидала русяві волосинки, .. Словник української мови в 11 томах
  7. капелюш — Капелюш, -ша м. Шляпа. Ходили в капелюшах, а тепер босенькі ходять. Ном. 2) мн. Листья растенія Nuphar luteum Smith, а также Nymphaea alba L. ЗЮЗО. І. 129. Словник української мови Грінченка