Великий тлумачний словник сучасної мови

каравка

кара́вка

-и, ж.

Стаціонарне знаряддя лову, що складається з піднятої над поверхнею води сіткової пастки заввишки не більше 3 м із постійно закріпленими стінками та одного напрямного крила, яке примикає до берега чи перекату.

Великий тлумачний словник сучасної української мови