Великий тлумачний словник сучасної мови

каракурт

караку́рт

-а, ч.

Отруйний павук, поширений у пустелях Середньої Азії та в степах Криму.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. каракурт — караку́рт іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. каракурт — КАРАКУ́РТ, а, ч. Павук із чорним тільцем і червоними плямами на черевці самця та молоді, отрута якого (особливо самиці) надзвичайно небезпечна, навіть смертельна. Що це? Воно, те зерно, почало роздуватись і ворушитися, воно... оживало!!!...  Словник української мови у 20 томах
  3. каракурт — Отруйний павук; трапляється у Пд. Африці, Азії та пд. Європі; довж. тіла бл. 15 мм; павутиння закладає над поверхнею землі; укуси небезпечні і для людини.  Універсальний словник-енциклопедія