карбувальник

карбува́льник

-а, ч.

Майстер, що карбує, виготовляє карбовані речі.

Значення в інших словниках

1. карбувальник — карбува́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. карбувальник — КАРБУВА́ЛЬНИК, а, ч. Майстер, що карбує, виготовляє карбовані речі. У 1935 році тут [у Вишгороді] було розкопано майстерню карбувальника, в якій відкрито листи міді та інструменти (Нариси стар. іст.  Словник української мови в 11 томах