карбувальник
КАРБУВА́ЛЬНИК, а, ч. Майстер, що карбує, виготовляє карбовані речі.
У 1935 році тут [у Вишгороді] було розкопано майстерню карбувальника, в якій відкрито листи міді та інструменти (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 421);
Бригада карбувальників по мармуру працює над меморіальними дошками (Веч. Київ, 16.Х 1957, 3).
Словник української мови (СУМ-11)