кардокс

кардо́кс

-у, ч.

Спосіб безполуменевого вибухання; базується на перетворенні рідкої вуглекислоти у газоподібний стан за рахунок тепла.

Значення в інших словниках

1. кардокс — Кардокс — cardox — *Cardoxverfahren — безполуменеве висадження патронами Кардокс. Принцип дії базується на миттєвому перетворенні рідкої вуглекислоти, яка поміщена в сталевий патрон, в газоподібний стан за рахунок тепла нагрівального елемента.  Гірничий енциклопедичний словник