каркання

ка́ркання

-я, с., розм.

Дія за знач. каркати.

Значення в інших словниках

1. каркання — ка́ркання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. каркання — КА́РКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ка́ркати. По стернях розгулювало гайвороння.. і з радісним карканням перелітало з місця на місце (Тют., Вир, 1964, 398); Під гнітючим враженням семінаристового каркання їм..  Словник української мови в 11 томах