каркання

ка́ркання

іменник середнього роду

розм.

Значення в інших словниках

1. каркання — -я, с., розм. Дія за знач. каркати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. каркання — КА́РКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ка́ркати. По стернях розгулювало гайвороння.. і з радісним карканням перелітало з місця на місце (Тют., Вир, 1964, 398); Під гнітючим враженням семінаристового каркання їм..  Словник української мови в 11 томах