каркання
ка́ркання
іменник середнього роду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каркання — -я, с., розм. Дія за знач. каркати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- каркання — КА́РКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ка́ркати. По стернях розгулювало гайвороння.. і з радісним карканням перелітало з місця на місце (Тют., Вир, 1964, 398); Під гнітючим враженням семінаристового каркання їм.. Словник української мови в 11 томах