Великий тлумачний словник сучасної мови

карнація

карна́ція

-ї, ж.

Прийом у живописі, що використовується при зображенні обличчя та оголеного тіла людини.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. карнація — КАРНА́ЦІЯ, ї, ж., жив. Сукупність прийомів зображення обличчя й оголених частин тіла людини. На картині не випадково домінує червоно-чорна карнація композиції як кольорова ознака китайки (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
  2. карнація — карна́ція вигляд, стан, колір обличчя (ст): Має добру карнацію (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт