карнація
карна́ція
-ї, ж.
Прийом у живописі, що використовується при зображенні обличчя та оголеного тіла людини.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- карнація — КАРНА́ЦІЯ, ї, ж., жив. Сукупність прийомів зображення обличчя й оголених частин тіла людини. На картині не випадково домінує червоно-чорна карнація композиції як кольорова ознака китайки (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- карнація — карна́ція вигляд, стан, колір обличчя (ст): Має добру карнацію (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт