Значення в інших словниках
-
карність —
Ка́рність: — (військова) дисципліна [VI] — дисципліна [1;X] — дисципліна, порядок [II]
Словник з творів Івана Франка
-
карність —
ка́рність іменник жіночого роду рідко
Орфографічний словник української мови
-
карність —
Ка́рність. Дисципліна. Щодо реґуляміну клюбу, то принято засаду...
Українська літературна мова на Буковині
-
карність —
Карання, покарання; Г. дисципліна.
Словник синонімів Караванського
-
карність —
ПОКАРА́ННЯ (засіб впливу на того, хто вчинив якийсь злочин, має якусь провину тощо), КА́РА, ПОКУ́ТА, ПОКА́РА поет., книжн., КА́РНІСТЬ заст.; РОЗПРА́ВА (жорстоке або несправедливе); ЕКЗЕКУ́ЦІЯ заст. (тілесне); ПРОЧУХА́Н розм., ТЮ́ЖКА розм., БІЙ заст.
Словник синонімів української мови
-
карність —
Ка́рність, -ности, -ності, -ністю
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
карність —
КА́РНІСТЬ, ності, ж., заст. Карання, покарання. Май добрую натуру, не приймеш карності на шкуру (Номис, 1864, № 4444); Хоч коли й мине день без карності, все неспокійно, все серце смутиться, все горя та лиха сподівається (Вовчок, І, 1955, 28).
Словник української мови в 11 томах
-
карність —
Карність, -ности ж. Наказаніе. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти, від панської карности, від людської ненависти. Ном. № 152. За злодійство йому сієї карности мало. Донск. об. А хоч коли й мине день без карности, — то все неспокійно... все горя та лиха сподівайся. МВ. І. 45.
Словник української мови Грінченка