карність
КА́РНІСТЬ, ності, ж., заст. Карання, покарання.
Май добрую натуру, не приймеш карності на шкуру (Номис, 1864, № 4444);
Хоч коли й мине день без карності, все неспокійно, все серце смутиться, все горя та лиха сподівається (Вовчок, І, 1955, 28).
Словник української мови (СУМ-11)