кароокий

КАРОО́КИЙ, а, е. Який має карі очі.

Грицько був парубок високий, чорнявий, кароокий,— парубок як орел (Вовчок, І, 1955, 37);

Шлю тобі, кароока подруго, Мого щастя і пісні привіт! (Мас., Поезії, 1950, 195).

Значення в інших словниках

1. кароокий — кароо́кий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кароокий — -а, -е. Який має карі очі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кароокий — Кароо́кий, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. кароокий — Кароокий, -а, -е Имѣющій каріе глаза. Белолиця, кароока і станом висока. Шевч. Грицько був парубок високий, чорнявий кароокий, — парубок як орел. МВ.  Словник української мови Грінченка