кароокий
КАРОО́КИЙ, а, е. Який має карі очі.
Грицько був парубок високий, чорнявий, кароокий,— парубок як орел (Вовчок, І, 1955, 37);
Шлю тобі, кароока подруго, Мого щастя і пісні привіт! (Мас., Поезії, 1950, 195).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кароокий — кароо́кий прикметник Орфографічний словник української мови
- кароокий — -а, -е. Який має карі очі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кароокий — Кароо́кий, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кароокий — Кароокий, -а, -е Имѣющій каріе глаза. Белолиця, кароока і станом висока. Шевч. Грицько був парубок високий, чорнявий кароокий, — парубок як орел. МВ. Словник української мови Грінченка