1. Словник української мови в 11 томах

каротаж

КАРОТА́Ж, у, ч. Геофізичне дослідження свердловин електричними, магнітними, радіоактивними та іншими методами з метою вивчення геологічної будови місцевості та виявлення корисних копалин.

Уже звичним стало те, що за допомогою нейтронного каротажу геологи ведуть розвідку корисних копалин (Наука.., 8, 1962, 6);

Біля вишки стояла машина геофізиків. Вони робили каротаж — електричне дослідження пройдених свердловиною гірських порід (Роб. газ., 19.I 1973, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каротаж — карота́ж іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. каротаж — Карот(т)аж — logging — Carot(t)age, Bohrlochmessung, Karotage — геофізичне дослідження свердловин електричними, магнітними, радіоактивними, акустичними та ін. методами з метою вивчення геологічної будови місцевості та виявлення корисних копалин. Див. Гірничий енциклопедичний словник
  3. каротаж — -у, ч. Геофізичне дослідження свердловин електричними, магнітними, радіоактивними та іншими методами з метою вивчення геологічної будови місцевості та виявлення корисних копалин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. каротаж — карота́ж (франц. carottage, від carotte – буровий керн, букв. – морква) геофізичне дослідження свердловин електричними, магнітними, радіоактивними, акустичними та іншими методами з метою вивчення геологічної будови місцевості та виявлення корисних копалин. Словник іншомовних слів Мельничука