Великий тлумачний словник сучасної мови

карячки

каря́чки

карачки, присл., розм.

1》 Те саме, що навпочіпки; накарячки.

2》 Те саме, що рачки.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. карячки — каря́чки прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  2. карячки — КАРЯ́ЧКИ, КАРА́ЧКИ, присл., розм. 1. Те саме, що навпо́чіпки; накарачки, накарячки. Вони сиділи нерухомо, карячки, боячись поворухнутись (М. Коцюбинський); Ми сиділи карачки під вільховим кущем. Задержані градом у бігу майже попадали на землю (Б.-І.  Словник української мови у 20 томах
  3. карячки — НАВПО́ЧІПКИ (НАПО́ЧІПКИ) (зігнувши ноги в колінах і тримаючись на пальцях ніг), КАРЯ́ЧКИ (КАРА́ЧКИ) розм., ПО́ЧІПКИ рідко. А дівчинка все ще сиділа навпочіпки перед своїм багаттям (Є. Гуцало); Проць присідає під стіною навпочіпки, просить закурити (В.  Словник синонімів української мови
  4. карячки — КАРЯ́ЧКИ, КАРА́ЧКИ, присл., розм. 1. Те саме, що навпо́чіпки; накарячки. Вони сиділи нерухомо, карячки, боячись поворухнутись (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах