каузалгія

каузалгі́я

-ї, ж., мед.

Одне з ускладнень травматичного ушкодження периферичних нервових стовбурів, проявом якого є нестерпний пекучий біль; зумовлюється травмами сідничного та великогомілкового нервів на нозі, серединного і ліктьового – на руці.

Значення в інших словниках

1. каузалгія — каузалгі́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. каузалгія — КАУЗАЛГІ́Я, ї, ж., мед. Напади пекучого болю при ушкодженні або запаленні периферичних нервових стовбурів. Каузалгія супроводиться судинно-трофічними розладами в ураженій кінцівці (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. каузалгія — каузалгі́я (від грец. καϋσις – жар і άλγος – біль) хворобливий стан людини, при якому спостерігається нестерпний біль в місцях поранення нервів, стоншення шкіри за ходом нерва тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука