каузалгія
каузалгі́я
-ї, ж., мед.
Одне з ускладнень травматичного ушкодження периферичних нервових стовбурів, проявом якого є нестерпний пекучий біль; зумовлюється травмами сідничного та великогомілкового нервів на нозі, серединного і ліктьового – на руці.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каузалгія — каузалгі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- каузалгія — КАУЗАЛГІ́Я, ї, ж., мед. Напади пекучого болю при ушкодженні або запаленні периферичних нервових стовбурів. Каузалгія супроводиться судинно-трофічними розладами в ураженій кінцівці (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- каузалгія — каузалгі́я (від грец. καϋσις – жар і άλγος – біль) хворобливий стан людини, при якому спостерігається нестерпний біль в місцях поранення нервів, стоншення шкіри за ходом нерва тощо. Словник іншомовних слів Мельничука