каузалгія
КАУЗАЛГІ́Я, ї, ж., мед.
Напади пекучого болю при ушкодженні або запаленні периферичних нервових стовбурів.
Каузалгія супроводиться судинно-трофічними розладами в ураженій кінцівці (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каузалгія — каузалгі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- каузалгія — -ї, ж., мед. Одне з ускладнень травматичного ушкодження периферичних нервових стовбурів, проявом якого є нестерпний пекучий біль; зумовлюється травмами сідничного та великогомілкового нервів на нозі, серединного і ліктьового – на руці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- каузалгія — каузалгі́я (від грец. καϋσις – жар і άλγος – біль) хворобливий стан людини, при якому спостерігається нестерпний біль в місцях поранення нервів, стоншення шкіри за ходом нерва тощо. Словник іншомовних слів Мельничука