каузальний
КАУЗА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн.
Який зумовлюється певною причиною; причиновий.
Скрізь .. бачиться містика каузального. Навіть у тому, як ми всі отримали запрошення (Любко Дереш);
Прийменник “на” у сполученні зі знахідним відмінком може виражати в сучасній українській мові каузальні відношення (з наук. літ.);
Офіцери не володiють оптимальними каузальними схемами пояснення результатiв виховної дiяльностi, що зумовлює її невисоку ефективнiсть (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каузальний — кауза́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- каузальний — -а, -е, філос. Який зумовлюється певною причиною; причинний. Каузальні угоди — угоди, із змісту яких видно, яку мету переслідують її сторони. Великий тлумачний словник сучасної мови
- каузальний — кауза́льний (лат. causalis, від causa – причина) причинний. Словник іншомовних слів Мельничука
- каузальний — ПРИЧИНО́ВИЙ (зумовлений певною причиною; який вказує на закономірний зв'язок причин і наслідків), ПРИЧИ́ННИЙ, КАУЗА́ЛЬНИЙ філос. Поперед всього поглядім, який причиновий зв'язок між подіями, розказаними в пісні (І. Словник синонімів української мови
- каузальний — КАУЗА́ЛЬНИЙ, а, е, філос. Який зумовлюється певною причиною; причинний. Словник української мови в 11 томах