каузальність
КАУЗА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., книжн.
Властивість за знач. кауза́льний; причинність.
Каузальність – одна з форм загального закономірного зв'язку явищ (з наук. літ.);
На думку лексикографів, найбільш тісно пов'язують між собою сусідні речення сполучники, що мають значення протиставлення та каузальності (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каузальність — кауза́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- каузальність — -ності, ж., філос. Абстр. ім. до каузальний; причинність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- каузальність — див. причинність Філософський енциклопедичний словник
- каузальність — КАУЗА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., філос. Абстр. ім. до кауза́льний; причинність. Словник української мови в 11 томах