каузальність

КАУЗА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., книжн.

Властивість за знач. кауза́льний; причинність.

Каузальність – одна з форм загального закономірного зв'язку явищ (з наук. літ.);

На думку лексикографів, найбільш тісно пов'язують між собою сусідні речення сполучники, що мають значення протиставлення та каузальності (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каузальність — кауза́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. каузальність — -ності, ж., філос. Абстр. ім. до каузальний; причинність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. каузальність — див. причинність Філософський енциклопедичний словник
  4. каузальність — КАУЗА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., філос. Абстр. ім. до кауза́льний; причинність. Словник української мови в 11 томах