кекенмединги

кекенме́динги

-ів, мн.

Скупчення раковин і кісток з вугільними прошарками і з предметами начиння, кам'яними знаряддями та ін. знахідками часів неоліту.

Значення в інших словниках

1. кекенмединги — кекенме́динги (від дат. køkkenmødding – кухонні відходи) скупчення раковин і кісток з вугільними прошарками і з предметами начиння, кам’яними знаряддями та іншими знахідками часів неоліту. Поширені на морських узбережжях і являють собою залишки стоянок первісних рибалок-мисливців.  Словник іншомовних слів Мельничука