керувати
керува́ти
-ую, -уєш, недок.
1》 неперех., зазвичай чим.
|| також перех. Правити волами, кіньми тощо.
|| Спрямовувати процес, впливати на розвиток, стан чого-небудь.
|| перех., рідко. Спрямовувати що-небудь кудись, до чогось.
2》 неперех., звичайно ким, чим. Спрямовувати діяльність кого-, чого-небудь; бути на чолі когось, чогось; давати вказівки; розпоряджатися.
|| Бути керівником установи, організації, відділу тощо.
|| Спрямовувати чиї-небудь учинки, дії.
|| перен. Зумовлювати дії, вчинки чиї-небудь.
|| Диригувати хором, оркестром.
3》 неперех., чим, грам. Зумовлювати відповідний відмінок слова, вимагати після себе певного відмінка слова.
Великий тлумачний словник сучасної української мови