килавець ки́лавець -вця, ч., діал. Хворий на грижу. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках килавець — Ки́лавець, -вця м. Человѣкъ больной грыжей. Желех. Словник української мови Грінченка