килавець
ки́лавець
-вця, ч., діал.
Хворий на грижу.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- килавець — Ки́лавець, -вця м. Человѣкъ больной грыжей. Желех. Словник української мови Грінченка