килавець
Ки́лавець, -вця
м. Человѣкъ больной грыжей. Желех.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- килавець — -вця, ч., діал. Хворий на грижу. Великий тлумачний словник сучасної мови