кирза

ки́рза

-и, ж.

Брезент, просочений хімічною речовиною, що не пропускає вологи; уживається як замінник шкіри.

Значення в інших словниках

1. кирза — ки́рза іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. кирза — КИРЗА́, и́, ж., жарг. Ячмінна каша. На сніданок знову подавали кирзу – холодну, хоч бери й руками грій (з публіц. літ.). КИ́РЗА, и, ж. Просочений хімічною речовиною брезент, що не пропускає вологи; уживається як замінник шкіри.  Словник української мови у 20 томах
3. кирза — КИ́РЗА, и, ж. Брезент, просочений хімічною речовиною, що не пропускає вологи; уживається як замінник шкіри.  Словник української мови в 11 томах