кирза
КИРЗА́, и́, ж., жарг.
Ячмінна каша.
На сніданок знову подавали кирзу – холодну, хоч бери й руками грій (з публіц. літ.).
КИ́РЗА, и, ж.
Просочений хімічною речовиною брезент, що не пропускає вологи; уживається як замінник шкіри.
Мені пропотілі онучі військових за верству крізь кирзу і хром смердять (Г. Тарасюк);
Взуттєва кирза є порівняно твердим штучним матеріалом чорного кольору з великим малюнком, що імітує свинячу юхту (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)