кирза
КИРЗА́, и́, ж., жарг.
Ячмінна каша.
На сніданок знову подавали кирзу – холодну, хоч бери й руками грій (з публіц. літ.).
КИ́РЗА, и, ж.
Просочений хімічною речовиною брезент, що не пропускає вологи; уживається як замінник шкіри.
Мені пропотілі онучі військових за верству крізь кирзу і хром смердять (Г. Тарасюк);
Взуттєва кирза є порівняно твердим штучним матеріалом чорного кольору з великим малюнком, що імітує свинячу юхту (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кирза — ки́рза іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кирза — -и, ж. Брезент, просочений хімічною речовиною, що не пропускає вологи; уживається як замінник шкіри. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кирза — КИ́РЗА, и, ж. Брезент, просочений хімічною речовиною, що не пропускає вологи; уживається як замінник шкіри. Словник української мови в 11 томах