кирза
КИ́РЗА, и, ж. Брезент, просочений хімічною речовиною, що не пропускає вологи; уживається як замінник шкіри.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кирза — ки́рза іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кирза — -и, ж. Брезент, просочений хімічною речовиною, що не пропускає вологи; уживається як замінник шкіри. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кирза — КИРЗА́, и́, ж., жарг. Ячмінна каша. На сніданок знову подавали кирзу – холодну, хоч бери й руками грій (з публіц. літ.). КИ́РЗА, и, ж. Просочений хімічною речовиною брезент, що не пропускає вологи; уживається як замінник шкіри. Словник української мови у 20 томах