кишківник

кишківни́к

-а, ч., діал.

Те саме, що кишечник.

Значення в інших словниках

1. кишківник — КИШКІВНИ́К, а́, ч., анат. Частина травного каналу людини або тварини, що починається від шлунка й закінчується відхідниковим отвором. Крім вилочкової залози, імунні властивості мають кишківник, лімфатичнi вузли, мигдалики, печінка й селезінка (з наук.  Словник української мови у 20 томах
2. кишківник — У хребетних травний тракт — від шлунка до анального отвору; у ссавців: тонка кишка, в якій відбувається травлення і всмоктування, і товста кишка, в якій формуються калові маси.  Універсальний словник-енциклопедія