клавікорди

клавіко́рди

-ів, мн. (одн. клавікорд, -а, ч.).

Старовинний клавішно-струнний ударний музичний інструмент із довгастим чотирикутним корпусом.

Значення в інших словниках

1. клавікорди — клавіко́рди множинний іменник музичний інструмент  Орфографічний словник української мови
2. клавікорди — КЛАВІКО́РДИ див. клавіко́рд.  Словник української мови у 20 томах
3. клавікорди — КЛАВІКО́РДИ, ів, мн. (одн. клавіко́рд, а, ч.). Старовинний клавішно-струнний ударний музичний інструмент із довгастим чотирикутним корпусом. Лемішков-ський раз у раз танцював з нею під бренькання розбитого клавікорда (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах