клавікорди

клавіко́рди

-ів, мн. (одн. клавікорд, -а, ч.).

Старовинний клавішно-струнний ударний музичний інструмент із довгастим чотирикутним корпусом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клавікорди — клавіко́рди множинний іменник музичний інструмент Орфографічний словник української мови
  2. клавікорди — КЛАВІКО́РДИ див. клавіко́рд. Словник української мови у 20 томах
  3. клавікорди — КЛАВІКО́РДИ, ів, мн. (одн. клавіко́рд, а, ч.). Старовинний клавішно-струнний ударний музичний інструмент із довгастим чотирикутним корпусом. Лемішков-ський раз у раз танцював з нею під бренькання розбитого клавікорда (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах