клавікорди
клавіко́рди
-ів, мн. (одн. клавікорд, -а, ч.).
Старовинний клавішно-струнний ударний музичний інструмент із довгастим чотирикутним корпусом.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клавікорди — клавіко́рди множинний іменник музичний інструмент Орфографічний словник української мови
- клавікорди — КЛАВІКО́РДИ див. клавіко́рд. Словник української мови у 20 томах
- клавікорди — КЛАВІКО́РДИ, ів, мн. (одн. клавіко́рд, а, ч.). Старовинний клавішно-струнний ударний музичний інструмент із довгастим чотирикутним корпусом. Лемішков-ський раз у раз танцював з нею під бренькання розбитого клавікорда (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах