Значення в інших словниках
-
клевець —
Кле́вець: — молоток [5;7;XII]
Словник з творів Івана Франка
-
клевець —
клеве́ць іменник чоловічого роду молоток діал.
Орфографічний словник української мови
-
клевець —
див. молоток
Словник синонімів Вусика
-
клевець —
КЛЕВЕ́ЦЬ, вця́, ч., діал. Молоток. Там же [на дворику] стовп з почепленою на ньому мідяною дошкою, клевцем і великою ліхтарнею на гаку (Леся Українка); Навіть у сні бачить [гуцул] її.
Словник української мови у 20 томах
-
клевець —
кле́вець молоток (Лучук) ◊ клевця́ ки́нути вульг. здійснити статевий акт (ст)|| = вмочити вар'ята
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
клевець —
МОЛОТО́К (ручне знаряддя ударної дії — металевий або дерев'яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак), ОБУ́ШО́К розм., КЛЕПА́Ч діал., КЛЕВЕ́ЦЬ діал.; МО́ЛОТ, ОБУ́Х, БАЛДА́ розм., ВЕРШЛЯ́Г заст.
Словник синонімів української мови
-
клевець —
Клеве́ць, клевця́, -вце́ві; -вці́, -вці́в (молоток)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
клевець —
КЛЕВЕ́ЦЬ, вця́, ч., діал. Молоток. Там же [на дворику] стовп з почепленою на ньому мідяною дошкою, клевцем і великою ліхтарною на гаку (Л. Укр., III, 1952, 270).
Словник української мови в 11 томах