Великий тлумачний словник сучасної мови

клеймувальний

клеймува́льний

-а, -е, спец. Признач. для клеймування.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. клеймувальний — клеймува́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. клеймувальний — КЛЕЙМУВА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Признач. для клеймування. Ступінь нагрівання клеймувальної головки повинен регулюватися автоматично (з навч. літ.); На хутряних комірах, пластинах, манжетах маркування наносять спеціальною клеймувальною фарбою (з мови документів).  Словник української мови у 20 томах
  3. клеймувальний — КЛЕЙМУВА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Признач. для клеймування. Встановлення клеймувальної машини вивільнило велику групу робітників (Наука.., 6, 1956, 16).  Словник української мови в 11 томах