клеймувати

клеймува́ти

-ую, -уєш, недок., перех., спец.

Ставити клеймо на якому-небудь предметі, виробі.

Значення в інших словниках

1. клеймувати — клеймува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. клеймувати — див. ганьбити  Словник синонімів Вусика
3. клеймувати — Таврувати, витавровувати, витаврувати, повитавровувати, затавровувати, затаврувати, позатавровувати, натавровувати, натаврувати, понатавровувати, потавровувати, потаврувати, ставровувати, ставрувати, поставровувати  Словник чужослів Павло Штепа
4. клеймувати — КЛЕЙМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, спец. 1. Ставити клеймо на чому-небудь. Залежно від угодованості тушки птиці клеймують: першої категорії – круглим клеймом; другої категорії – квадратним (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. клеймувати — КЛЕЙМУВА́ТИ, МАРКУВА́ТИ, ТАВРУВА́ТИ. Клеймувати товар; Маркувати вироби; Таврувати коней. — Пор. клеймо́.  Словник синонімів української мови
6. клеймувати — КЛЕЙМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., спец. Ставити клеймо на якому-небудь предметі, виробі. Для того, щоб при складанні не переплутати між собою підібраних до місця деталей, їх клеймують (Слюс. справа, 1957, 274).  Словник української мови в 11 томах