клепати
клепа́ти
клепаю, клепаєш і клеплю, клеплеш; мн. клеплють; недок.
1》 перех.Вирівнювати й загострювати лезо коси, ножа тощо, б'ючи по ньому молотком.
2》 перех. і без додатка. З'єднувати металеві частини чого-небудь заклепками.
|| З'єднувати металеві частини чого-небудь, загинаючи краї та сплющуючи їх.
3》 перех. і без додатка, розм. Те саме, що кувати I 1).
|| Вдаряючи молотком, виготовляти або лагодити що-небудь із металу.
4》 неперех., перен., розм. Зводити наклеп на кого-небудь.
Клепати язиком ірон. — казати дурниці; базікати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови