клиновий

клинови́й

-а, -е.

Здійснюваний за допомогою клинів (у 1 знач.).

Значення в інших словниках

1. клиновий — клинови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. клиновий — КЛИНОВИ́Й, а́, е́. Який має клин (у 1 знач.). На рубежі ХІІІ–ХІV ст. в Україні з'явилися чотирикутні прапори з клиновими полотнищами на вільному кінці (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. клиновий — КЛИНОВИ́Й, а́, е́. Здійснюваний за допомогою клинів (у 1 знач.). На нафтових підприємствах застосовуватимуться пневматичні клинові захвати й розкріплювачі (Наука.., 2, 1960, 18).  Словник української мови в 11 томах